Пестициди

table_2.jpg Саме слово “пестицид” вже в значній мірі окреслює пов’язані з ним проблеми. Корінь “цид”, який походить від латинського слова “вбивати”, говорить: безпосереднє призначення цих речовин — вбивство, умертвіння живого, війна з природою. Корінь “пест”, і зараз в багатьох мовах світу значить “шкідник”, дає зрозуміти, що всі істоти людина поділяє на корисні для нього і шкідливі, відмовляючи другим в праві на існування.

“Пестициди” — широке поняття, яке охоплює багато хімічних сполук, що пригнічено діють на живу природу. Найбільш розповсюджені та відомі інсектициди, які умертвляють комах; гербіциди, які знищують травянисті рослини; фунгіциди, направлені проти грибків, і родентициди, згубні для гризунів. Але існують засоби і проти інших груп живих істот: акарициди (кліщі), іхтіоциди (риби), нематоциди (круглі хробаки).

Крім того, до пестицидів відносять репелленти (речовини, які відлякують комах), дефоліанти (які застосовують для прискорення опадання листя), десиканти (для висушування рослин на корені), стимулятори та інгібітори росту рослин, а також бактерициди та антисептики. В якості пестицидів використовується біля 700 (за іншими даними — 860) хімічних речовин, з яких виробляється декілька тисяч препаративних форм (тільки Агентством з захисту довкілля США зареєстровано біля 21 000 торгових марок). Широке ж розповсюдження отримали не більше 200 пестицидів.

Зазвичай вважається, що у світі змінилось за останнє століття (епоху найбільш масового їх використання) три покоління пестицидів. Перше з них зародилось майже одночасно з Першою Світовою війною та за будь-якими сьогоднішніми мірками може викликати тільки чистий жах, оскільки складали його в значній мірі звичайні отрути, токсичні для людини та хребетних ледь не в більшій мірі, ніж для тих “шкідників”, проти яких вони використовувались — сполуки миш’яку та ртутьорганічні сполуки, які застосовувались до того ж в страшенних концентраціях.

Народженню та впровадженню другого покоління засобів для війни з природою знов сприяла війна між людьми — Друга Світова. У військовий час засоби контролю над комахами особливо необхідні, так як через загальну скруту та масові пересування людських мас у великій кількості розмножуються паразити. Тому по всьому світові були з ентузіазмом прийняті знов винайдені або вперше застосовані для боротьби з комахами хлорорганічні пестициди — в тому числі такі нині сумно звісні, як ДДТ та гексахлоран, він же 1,2,3,4,5,6-гексахлорциклогексан (ГХЦГ). Тоді ж появились і дещо менш відомі хлорорганічні пестициди, ряд яких — альдрин, дільдрин, гептахлор, хлордан, токсафен, мірекс — увійшли пізніше в “брудну дюжину” найбільш небезпечних забруднювачів довкілля, які безумовно осуджуються сьогодні міжнародною спільнотою. Неабиякий факт: з “брудної дюжини” дев’ять речовин — три чверті — складають саме пестициди, колись з радістю прийняті в якості “чудесного порятунку” від проблеми. До хлорорганічних сполук також відносяться декілька гербіцидів, що одержали широке розповсюдження, в тому числі 2-4-Д, який застосовується ще й досі.

Другий клас сполук, до якого відноситься багато пестицидів другого покоління, — фосфорорганічні сполуки, в тому числі ефіри тіофосфорної кислоти. Серед сполук цього класу — інсектициди октаметил, тіофос, меркаптофос. І далеко не випадково до них же ж відносяться речовини, які виробляються в якості бойових отруйних речовин при підготовці до хімічної війни — добре відомі зарин та зоман. Різниця в отруйних властивостях хімічної зброї і пестицидів така невелика, що в ряді випадків військові звернули увагу на запаси пестицидів в якості стратегічного резерву з можливим бойовим застосуванням, а виробництво пестицидів нерідко ставало основою для виробництва бойових ОВ, і навпаки. До цього ж покоління пестицидів відносяться карбаматні гербіциди та інсектициди, похідні мочевини гербіцидної дії, різноманітні синтетичні фунгіциди, бактерициди, зооциди, нематоциди.
Вже в 1950-і роки виявились негативні наслідки застосування пестицидів другого покоління, особливо ДДТ. Це стало поштовком до появи третього покоління, яке складалось в основному з синтетичних піретроїдів та гормональних препаратів. Основні їх відмінні особливості — здатність до більш швидкого руйнування в довкіллі, але при цьому вища отруйна дія, яка дозволяє зменшити норми витрат. Завдяки цьому зменшується вміст залишків пестицидів в сільськогосподарських продуктах, але підвищується ймовірність нещасних випадків при їх застосуванні.

Серед пестицидів третього покоління — суміцидин, амбуш, цимбуш та децис.

Шкода, яка завдається пестицидами живій природі, не піддається точній оцінці — але цілком точно можна сказати, що вона величезна. Головне значення тут мають два фактори: те, що всі синтетичні пестициди — речовини, чужі живій природі та недоступні метаболічному розкладу і те, що практично всі вони здатні до біоакумуляції, тобто містяться в живих організмах в більших концентраціях, ніж в середовищі. Серед особливо «шкідливих» пестицидів — ДДТ, гептахлор, ГХЦГ, тобто перш за все хлорорганічні пестициди — але не тільки вони. Саме процес біоакумуляції робить практично безглуздим поняття “допустимої дози” отрутохімікатів, так як, застосовані в зовсім малих дозах, вони, тим не менш, будуть накопичуватись в організмах.
Чутливість до пестициду тварин різних видів, навіть близькородинних, може бути досить різна, — і тому, лабораторні випробовування на одному або навіть декількох видах не дають об’єктивних результатів. Частіше за все тварина не вмирає безпосередньо від отруєння, а ослаблюється ним і стає жертвою хижаків (передаючи в результаті токсин їм), хвороб або суворих природних умов.

Природа токсичності пестицидів різноманітна — це може бути канцерогенний або мутагенний ефект, дія на дихальну, ендокринну, імунну, нервову системи. Особливо сильно забруднені пестицидами організми морських тварин. Що стосується наземних ссавців, то вони можуть вражатися пестицидами як “мимохідь”, в результаті сільськогосподарського застосування інсектицидів та гербіцидів, так і цілеспрямовано — наприклад, при знешкодженні гризунів. Особливо ураженим як у ссавців, так і у птахів, виявився процес розмноження, адже неспроможність принести здорове та багаточисельне потомство для вида рівнозначно загибелі. Втім, на птахів також сильно діє знешкодження їх харчової бази — комах; так люди “віддячили” своїм старовинним помічникам в справі контроля чисельності “шкідників”.

Очевидним є те, що не уникнув згубної дії пестицидів і сам їх творець. Отруєння людей пестицидами поділяються на гострі та хронічні, і оцінити кількісно інші надзвичайно складно. Хронічні отруєння взагалі поки що не піддаються кількісній оцінці (хоча зрозумілою є їх багаточисельність), що ж стосується гострих, то їх кількість офіційною статистикою різних країн регулярно занижується. За оцінкою американських дослідників, до 40 % людей, професійно пов’язаних з виробництвом та застосуванням пестицидів, судячи з біохімічних показників крові, мають ознаки серйозного отруєння. Але це не єдина група ризику, яка зазнає небезпеки від дії пестицидів. До них відносяться також люди, які мешкають в околицях місць застосування пестицидів; які, отримують пестициди з продуктами харчування; ті, хто п’є воду з джерел, що знаходяться поряд з захороненнями невикористаних та заборонених пестицидів, та інші.

При токсичній дії різних класів пестицидів можуть спостерігатися значні розлади зі сторони внутрішніх органів, зокрема жирова інфільтрація печінки, нирок, серцевого м’язу, підшлункової залози, ураження центральної нервової системи і органів дихання, порушенням ліпідного обміну та інші захворювання.

Щорічно 3 грудня відзначається Міжнародний день боротьби з пестицидами – саме цього дня в 1984 році на пестицидному заводі в Бхопалі (Індія) сталася катастрофа внаслідок якої загинуло близько 2000 чоловік.

В цей день екологи усього світу проводять акції та протести, нагадаючи про накопичення в довкіллі значної кількості шкідливих хімічних речовин, зокрема пестицидів, які акумулюються в довкіллі і накопичуються в організмах людей та тварин, спричиняючи важкі наслідки.

В Україні до теперішнього часу не існує належного обліку отруєнь пестицидами. Більшість отруєнь легкого ступеню лишаються не зареєстрованими, а постраждалі обмежуються самопоміччю або зверненням у медпункт. В існуючих офіційних статистичних формах всі отруєння в тому числі пестицидами, знаходяться в графі «інші захворювання». Окрім того, у зв’язку зі зміною форм власності, створенням невеличких приватних фермерських господарств та використанням сезонних робочих, власники не зацікавлені в оформленні випадків отруєнь. На обстеження в клініку Інституту екогігієни та токсикології (м. Київ) поступають лише офіційно оформлені працівники, які отримали групові отруєння. Аналіз отруєнь пестицидами в Україні за останні 15 років свідчить, що відбулось 13 групових отруєнь, в яких постраждали більше, ніж 400 робітників.