Пестициди можуть становити приховану небезпеку для розумового розвитку дітей

Дені Купер

Австралійський токсиколог стверджує, що побутові пестициди можуть спричиняти деякі проблеми інтелектуального розвитку дітей, які колись пов’язували зі свинцем.

У коментарях, які доступні в Інтернеті в журналі "Science of the Total Environment" професор Браян Ґалсон говорить, що немає сумніву в тому, що свинець має згубний вплив на розумовий розвиток дітей.

Але дослідники з Університету Меккваері стверджують, що декілька досліджень показали, що схожий ефект на дітей мають низькі концентрації фосфатно-органічних пестицидів.

Він каже, що непорозуміння могло виникнути в результаті подібності впливу і перетині часових періодів основного застосування цих пестицидів у спільнотах і вивчення впливу свинцю.

Але наука відкинула ці коментарі, називаючи їх "цікавою ідеєю", що означає, що вони "не достатньо підтверджені".

Вони з’являються, коли регуляторні органи в США, Канаді та Австралії переглядають норми допустимих рівнів свинцю у крові.

Ґалсон, який пише для вісника Національної ради Австралії з досліджень у галузях охорони здоров’я і медицини, каже, що США відстоюють зменшення на половину теперішньої норми вмісту свинцю у крові, яка становить 10 мікрограм на децилітр.

Він є проти переходу до норми 5 мікрограм на децилітр, кажучи, що для цієї норми ще немає технологічних можливостей визначати вплив свинцю на розумовий розвиток чи коефіцієнт розумового розвитку.

Також він припускає, що не усі впливи на невророзвиток можна списувати на свинець.

Він пише: "Багато досліджень свинцю проводилися у спільнотах, де суб’єкти могли зазнавати впливу з боку гризунів і комах [і] хімікатів, що застосовуються для їхнього знищення.

Застосування пестицидів у середовищі, де проживають вагітні

Він виділяє дослідження 2002 року, проведене серед жінок етнічних меншин Нью-Йорка, при якому 85% згаданих засобів для знищення шкідників застосовувалися у домівках вагітних жінок.

Він стверджує, що фосфатно-органічний інсектицид хлорпиріфос був заборонений для використання у житлових приміщеннях в США у 2002 році.

Проте у статті 2007 року дослідники пишуть, що вони виявили залишки цього інсектициду у житлах усіх учасників дослідження в Нью-Йорку вже понад 2 роки після його заборони.

Ґалсон каже, що оскільки дослідники, що займаються впливом свинцю, ніколи не цікавилися пестицидами, його підозри щодо їхнього згубного впливу на розумовий розвиток не можна відкидати.

Він вважає, що майбутні дослідження свинцю повинні включати питання про застосування пестицидів у житлових приміщеннях, але визнає, що "можливо, поїзд вже пішов".

Він пише: "Теперішні дуже низькі норми вмісту свинцю у крові у порівнянні з попередніми повздовжніми дослідженнями обмежать можливість визначати відповідні чинники дефіцитів невророзвитку."

Де докази?

Токсиколог професор Кріс Віндер з Університету Нового Південного Уельсу каже, що хоча погляд Ґалсона є "цікавим", він його не підтримує.

"Хоча й деякі пестициди, а особливо органічні фосфати, можуть впливати не неврологічний розвиток, багато побутових пестицидів не містять їх", - каже Віндер зі Школи дослідження безпеки.

"Проте, свинець є відомою неврологічно отруйною речовиною і його вплив на розмноження і неврологічний розвиток є значний і добре відомий."

Др. Гелен Річі з медичного факультету Сіднейського університету каже, що можливість одночасного існування впливу свинцю є правдоподібною.

"Але не маючи даних про дози і піддавання впливу, фактично нічого не можна стверджувати", - каже Річі, яка спеціалізується на хімічних причинах вроджених вад.

"Так само можна питати чи згубний невро-поведінковий вплив, пов’язаний зі свинцем, можна приписувати будь-якій іншій хімічній речовині, яка спаде вам на думку."

ABC